серотоніну та ГАМК. Тривожність може бути наслідком підвищеної активності симпатичної нервової системи при соматичних захворюваннях - аритмії, бронхіальної астми, ХОЗЛ, пухлини наднирників, гіпертиреозу, наслідків черепно-мозкових травм та вживання психоактивних речовин.

 

Тривожні розлади частіше розвиваються у біологічно вразливих осіб під впливом негативних факторів; помічено, що чрезмерна чутливість і вибіркова увага до тілесних відчуттів схильні сприймати зовнішні стимули як загрозливі. Широкому поширенню тривожних станів сприяє високий рівень соціального стресу: жорстка конкуренція, тривалі конфлікти, орієнтація на успіх і високі досягнення, екстремальні ситуації i т.д.

В окремих випадках причини тривожного стану виявляються в дитинстві: надлишок критики, нестача прийняття та підтримки в сім'ї, заборона висловлення невдоволення схиляють до патологічної тривожності. Чим частіше людина відчуває почуття безпорадності, тим вищий рівень тривоги і важче впоратися з хвилюванням без допомоги психотерапевта.

Симптоми тривожного розладу
Найчастіше зустрічається генералізоване тривожне розлад (F.41.1), яке характеризується постійним відчуттям невизначеного занепокоєння; у такого стану, як фіксована тривога, симптоми виявляються у вигляді побоювань, похмурих передчуттів або загальної нервозності. У більшості випадків бояться тяжких хвороб та нещасних випадків, діти та підлітки побоюються несхвалення та глузувань, а у дошкільнят переважає страх розлуки з батьками.

Характерні симптоми тривожного розладу можуть поєднуватися з астенічними проявами - емоційною лабільністю, подразливістю та апатією. Для постановки діагнозу важлива стійкість симптомів: неконтрольоване занепокоєння з моторними та вегетативними порушеннями спостерігається більш як у половині днів протягом шести чи більше місяців.

Основні соматичні симптоми тривожного разладу

На фізичному рівні тривожність проявляється як стійке моторне збудження: скутість, дрожіння, тіки, гіпертонус м'язів і посилення сухожильних рефлексів. Постійна настороженість викликає відчуття втомленості і розбитості, головні та м'язові болі; у частини пацієнтів присутня вегетативна симптоматика.
 

• утруднене чи прискорене дихання;

• серцебиття та функціональні аритмії;

• порушення терморегуляції (пітливість, озноб);

• стрибки артеріального тиску;

• болі за грудиною і в животі;

• расстройства аппетита и пищеварения;

• розлади апетиту та травлення;

• нічне недоутримання сечі у дітей.

​

Клінічні прояви тривожного розладу

Звичне хвилювання не завжди усвідомлюється; хворобливу тривожність можна розпізнати за такими симптомами, як стійке зниження настрою, підвищена конфліктність, загальмованість мислення, неможливість зосередитися, проблеми зі сном та засинанням; у дітей погіршується спроможність до навчання. Залежно від типу розладу тривога може поєднуватися з пригніченістю або спалахами гніву, винаходженням захисних ритуалів, абулією та порушеннями мотиваційної сфери.

​

Наслідки тривожного розладу

Підвищена тривожність швидко виснажує адаптивні ресурси психіки, змушуючи хворого уникати ситуацій, що викликають хвилювання. В результаті втрачається мотивація до особистого та професійного розвитку; Багато пацієнтів довго не можуть знайти роботу і повільно просуваються по службі. Занепокоєння пригнічує критичне мислення; тривожні особи частіше стають жертвами шахраїв, агресорів та маніпуляторів.

При сильній тривожності утруднено виконання елементарних побутових дій, хворі майже не виходять із дому та опиняються в ізоляції.

 

Діагностика

Пацієнти не завжди усвідомлюють свій стан як тривожний; діагноз ставиться виходячи з психопатологічного обстеження; для виключення соматичних захворювань може знадобитися консультація невролога, кардіолога, ендокринолога. Для оцінки рівня тривожності застосовуються опитувальник GAD-7 та шкала Тейлора, для дітей та підлітків розроблені анкети Шпільбергера та Кеттела, анкета RCMAS та тест Філіпса для визначення шкільної тривожності.

 

Лікування тривожного розладу

Психотерапевтичне лікування тривожного розладу ґрунтується на проблемно-орієнтованому та когнітивно-поведінковому підході: використовуючи раціональне переконання, терапевт допомагає клієнту змінити хід думок у позитивному ключі та освоїти методики релаксації. При тяжких формах захворювання лікування тривоги доповнюють навіюванням, фізіотерапією та прийомом медикаментів; якщо хворий не може перебувати вдома через непереборний страх, показано госпіталізація.

 

Медикаментозне лікування тривоги

При тяжких тривожних розладах призначають транквілізатори та антидепресанти, що полегшують контроль симптомів на початкових етапах терапії. Хороші результати дає медикаментозне лікування тривоги із застосуванням бензодіазепінів, азапіронів та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норепінефрину у помірних дозах.

​

Лікування тривоги гіпнозом

Тривожні розлади добре піддаються лікуванню гіпнозом; навіювання дозволяє швидко покращити емоційний стан хворого. Для досягнення стійкого позитивного ефекту лікування тривоги гіпнозом проводиться у кілька сеансів, проте полегшення настає вже з першої процедури.

​

Лікування хронічної тривоги

Тривалий перебіг тривожних розладів супроводжується розладами нейроендокринної регуляції та погіршенням соціальних навичок, тому лікування хронічної тривоги доповнюють реабілітаційними заходами. Для відновлення функції вегетативної нервової системи призначають масаж, рефлексотерапію та лікувальну фізкультуру; осередки патологічної активності, що викликають стійку тривожність, усувають за допомогою транскраніальної лазерної стимуляції.

​

Профілактика тривожного розладу

Для попередження тривожних розладів потрібно вміти справлятися зі стресом і відновлювати душевну рівновагу за допомогою релаксації та психофізіологічних тренувань, що розвивають свідомість, почуття реального моменту та контакт із тілом. Багатьом допомагають заняття йогою та дихальні вправи, медитативні та візуалізуючі практики, плавання та прогулянки на свіжому повітрі.

Ситуації успіху сприяють подоланню тривожності; постарайтеся знайти хобі, яке приноситиме вам радість і підтримуватиме почуття впевненості у своїх силах. Не менш важливо оточити себе мережею підтримки: знаходите час для спілкування з друзями та обмежте контакти з тими, хто вас критикує та змушує відчувати збентеження.

​

Який лікар лікує тривожний розлад?

За таких станів, як тривога і страх, лікування має бути комплексним - потрібні спільні зусилля психіатрів, психологів, фізіотерапевтів і фахівців з реабілітації. Вирішального значення набуває кваліфікація і практичний досвід лікарів; без удаваної скромності зазначимо, що в клініці СІОН підібралася чудова команда: кожен співробітник - ентузіаст і майстер своєї справи.

​

Що робити в разі тривожного стану

"Що робити, якщо постійно тривожний стан" - одне з найчастіших запитань на тематичних форумах із психології та психотерапії; найкраще, що ви можете зробити, - якнайшвидше звернутися по професійну допомогу. Не варто покладатися на поради дилетантів і чудодійні методики топових блогерів: у кращому разі вони не приносять користі, у гіршому - відверто шкідливі; до того ж сумлінні фахівці не ставлять діагнозів заочно і не призначають лікування без комплексного обстеження.

 

Постійне відчуття тривоги і страху

Якщо вас переслідує постійне відчуття тривоги і страху, це вагомий привід записатися на прийом до психолога або психіатра, щоб розібратися в причинах дистресу і підібрати ефективну терапевтичну стратегію. Якщо безпричинна тривожність зберігається протягом кількох тижнів, ви не можете розслабитися або хоча б відволіктися від страшних думок, варто задуматися про психотерапію.

​

Клініка лікування тривоги і страху в Києві

Оперативне зняття тривожного стану - лише початок великого шляху; для закріплення успіху потрібно пройти комплексний курс лікування під наглядом досвідченого фахівця. У клініці SION забезпечені сприятливі умови для лікування тривожності в комфортних умовах і з повагою до гідності особистості:

​

• програми терапії розробляються індивідуально з урахуванням особливостей характеру, стану здоров'я і життєвого досвіду пацієнтів;

• застосовуються методики з доведеною ефективністю і м'які препарати з мінімальними побічними ефектами;

• у наявності сучасне медичне обладнання для спостереження за здоров'ям пацієнтів і надання невідкладної допомоги;

• доступні консультації в будь-який час доби та послуги виїзної бригади.

​

Під час лікування тривожних розладів велике значення приділяється створенню довірливої обстановки, що забезпечує почуття захищеності. У приватній клініці SION лікування стану тривоги в Києві та Україні організовано на найвищому рівні: ми залучаємо провідних фахівців із тривожних розладів і оточуємо клієнтів атмосферою турботи й участі:

 

• стильні інтер'єри медкабінетів і комфортні палати зі зручними меблями;

• щадний режим, повноцінне харчування і продумане дозвілля в стаціонарі;

• відвідування в будь-який час і безперервний зв'язок із близькими;

• привітний і ввічливий персонал;

• лояльна цінова політика;

• гарантії анонімності та захисту медичної таємниці.

 

Запис ведеться за телефоном, на сайті клініки і в популярних месенджерах; заповніть форму зворотного зв'язку, і незабаром з вами зв'яжеться адміністратор для уточнення організаційних моментів. Звертаючись до нас, нема про що турбуватися: ваше душевне здоров'я в надійних руках, не треба ламати себе через коліно і здійснювати подвиги - достатньо дотримуватися простих рекомендацій і піклуватися про себе!

 

Основні питання, з якими доводиться часто стикатися під час лікування тривожних станів

1. Чи можна назавжди позбутися тривоги?

Відповідь: ні, не можна. Це частина інстинктивного реагування людини, зумовлена біохімічними та гормональними передумовами, що впливають на роботу центральної нервової системи. Також не останню роль відіграє генетична схильність до тривожних станів, зокрема, володіння слабким типом вищої нервової діяльності.

​

2. Чи правда, що чим старша людина, тим менш тривожною вона стає?

Відповідь: ні, неправда. У зрілому віці причиною розвитку тривожних станів стають хронічні соматичні захворювання. Чим старший вік і нижче соціальний статус людини з серцево-судинними захворюваннями, тим сильніша його емоційна нестійкість і вища тривожність.

​

3. Як упоратися з тривогою?

Відповідь: з легкою тривогою, як адаптаційною реакцією, допомагають впоратися дихальні техніки, прості вправи на заземлення, аутотренінгові практики, бесіда про свій стан з людиною, якій Ви довіряєте, активне дотримання режиму активності/відпочинку. У разі складних, патологічних станів з явно вираженим соматичним проявом необхідна допомога фахівця. Лікування тривожних станів найуспішніше за умови комплексного підходу, що містить у собі психофармакотерапію, психотерапію і соціально-середовищний вплив - танцювальну терапію, арт-терапію і т.п.

​

4. Чи є депресія наслідком тривоги?

Відповідь: у деяких випадках підвищений рівень тривоги і зниження самооцінки можуть провокувати виникнення депресивних епізодів і якщо вчасно не звернутися за допомогою, то існує ризик формування тривожно-депресивного розладу. Також наявність депресії посилює тривожність людини та відчуття неможливості впоратися із ситуацією та своїм станом.

​

5. Чи потрібно приймати ліки в разі тривожності?

Відповідь: у деяких випадках - так, у деяких - ні. Прийом ліків може бути разовим, наприклад, у разі фобічних розладів (політ на літаку, виступ перед великою аудиторією), так і систематичним - у разі обсесивно-компульсивних або тривожно-депресивних розладів. У будь-якому разі, самолікуванням займатися не варто, оскільки всі схеми лікування підбираються індивідуально.